ОСНОВИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ У БУДІВНИЦТВІ
Освещенность рабочих поверхностей мест производства работ, расположенных вне зданий, на этажерках вне зданий и под навесом, должна приниматься по табл. 7.
Горизонтальную освещенность площадок предприятий в точках ее минимального значения на уровне земли или дорожных покрытий следует принимать по табл. 8.
Наружное освещение должно иметь управление, независимое от управления освещением внутри зданий.
Разряд зрительной работы Отношение минимального размера объекта различения к расстоянию от этого объекта до глаз работающего Минимальная освещенность в горизонтальной плоскости, лк IX X XI XII XIII XIV Менее 0,05 × 10 -2 От 0,5 × 10 -2 до 1× 10 -2 Св. 1 × 10 -2 « 2 × 10 -2 « 2 × 10 -2 « 5 × 10 -2 « 5 × 10 -2 « 10 × 10 -2 « 10 × 10 -2
Примечание – При опасности травматизма для работ XI – XIV разрядов освещенность следует принимать по смежному, более высокому разряду.
Освещаемые объекты Наибольшая интенсивность движения в обоих направлениях, ед/ч Минимальная освещенность в горизонтальной плоскости, лк Проезды Св. 50 до 150 От 10 « 50 Менее 10 Пожарные проезды, дороги для хозяйственных нужд — 0,5 Пешеходные и велосипедные дорожки Св. 100 От 20 до 100 Менее 20 0,5 Ступени и площадки лестниц и переходных мостиков — Пешеходные дорожки на площадках и в скверах — 0,5 Предзаводские участки, не относящиеся к территории города (площадки перед зданиями, подъезды и проходы к зданиям, стоянки транспорта) — Железнодорожные пути: стрелочные горловины отдельные стрелочные переводы железнодорожное полотно — 0,5
Примечание – Для автомобильных дорог, являющихся продолжением городских улиц и имеющих аналогичные покрытия проезжей части и интенсивность движения транспорта, необходимо соблюдать нормы средней яркости покрытий проезжей части, приведенные в табл. 11.
Для ограничения слепящего действия установок наружного освещения мест производства работ и территорий промышленных предприятий высота установки светильников над уровнем земли должна быть:
а) для светильников с защитным углом менее 15° — не менее указанной в табл. 9;
Светораспределение светильников Наибольший световой поток ламп в светильниках, установленных на одной опоре, лм Наименьшая высота установки светильников, м при лампах накаливания при разрядных лампах Полуширокое Менее 5000 От 5000 до 10 000 Св. 10 000 « 20 000 « 20 000 « 30 000 « 30 000 « 40 000 « 40 000 6,5 7,5 — — — 7,5 11,5 Широкое Менее 5000 От 5000 до 10 000 Св. 10 000 « 20 000 « 20 000 « 30 000 « 30 000 « 40 000 « 40 000 — — — 7,5 8,5 9,5 10,5 11,5
б) для светильников с защитным углом 15° и более — не менее 3,5 м при любых источниках света.
Допускается не ограничивать высоту подвеса светильников с защитным углом 15° и более (или с рассеивателями из молочного стекла без отражателей) на площадках для прохода людей или обслуживания технологического (или инженерного) оборудования, а также у входа в здание.
Высота установки светильников рассеянного света должна быть не менее 3 м при световом потоке источника света до 6000 лм и не менее 4 м при световом потоке более 6000 лм.
Отношение осевой силы света Iмакс, кд, одного прибора (прожектора или наклонно расположенного осветительного прибора прожекторного типа) к квадрату высоты установки этих приборов м 2 , в зависимости от нормируемой освещенности не должно превышать значений, указанных в табл. 10.
Нормируемая освещенность, лк 0,5 Iмакс/Н2
Примечание – При совпадении направлений осевых сил света нескольких световых приборов допустимые значения Iмакс/Н 2 каждого прибора определяются путем деления табличного значения на число этих световых приборов.
ОСНОВИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ У БУДІВНИЦТВІ
для студентів спеціальності
“Промислове та цивільне будівництво”
денної та заочної форм навчання
Луцького національного технічного університету
Основи автоматизованого проектування у будівництві. Конспект лекцій / Ротко С.В. – Луцьк: ЛНТУ, 2012. – 160 с.
Викладено основні теоретичні положення про системи автоматизованого проектування (САПР): систему комп’ютерної графіки AutoCAD, архітектурну САПР ArchiCAD, інтегровані системи для розрахунку та проектування конструкцій будівель і споруд SCAD Office, ЛІРА, МОНОМАХ, програмний комплекс для автоматизованого випуску кошторисно-ресурсної документації АВК-5, сучасні системи математичної обробки інформації.
Укладач: Ротко С.В., к.т.н., доцент
Рецензент: Пахолюк О.А., к.т.н., доцент
Відповідальний за випуск: Ужегова О.А.
Затверджено науково-методичною радою ЛНТУ,
протокол № 8 від 24.04. 2012 р.
Рекомендовано до друку НМР ФБД ЛНТУ,
протокол № 9 від 17.04. 2012 р.
Розглянуто на засіданні кафедри промислового та цивільного будівництва ЛНТУ,
протокол № 19 від 30.03. 2012 р.
Передмова 1. Основні поняття про системи автоматизованого проектування 1.1. Місце та роль автоматизованого проектування серед інформаційних технологій 1.2. Складові процесу проектування 1.3. Основні відомості про САПР 1.4. Переваги застосування інженерних САПР та їх роль у галузі матеріального виробництва 1.5. Стан ринку інженерних САПР 1.6. Характерні особливості розробки інженерних САПР 1.7. Класифікація САПР і їхніх користувачів 1.8. Архітектурні та будівельні САПР 2. Архітектурне проектування в САПР 2.1. Сучасні напрямки розробки та особливості функціонування проектувальних систем 2.2. Система комп’ютерної графіки AutoCAD 2.3. Архітектурна САПР ArchiCAD 3. Конструкторське проектування в САПР 3.1. Огляд розрахункових програмних комплесів 3.2. Принципи розрахунку, покладені в основу обчислювальних комплексів 3.3. Інтегрована система для розрахунку та проектування конструкцій будівель і споруд SCAD Office 3.3.1. Склад системи та основне призначення її компонент 3.3.2. Обчислювальний комплекс Structure CAD 3.3.3. Проектно-аналітичні програми КРИСТАЛЛ, АРБАТ, КАМИН 3.3.4. Проектно-конструкторські програми МОНОЛИТ і КОМЕТА 3.3.5. Допоміжні програми Конструктор сечений, КОНСУЛ, ТОНУС, СЕЗАМ, КРОСС, ВЕСТ 3.3.6. Місце системи SCAD Office у складі програмних засобів САПР об'єктів будівництва 3.4. Програмний комплекс ЛІРА 3.4.1. Призначення та можливості 3.4.2. Структура ПК ЛІРА 3.5. Програмний комплекс МОНОМАХ 4. Організаційно-технічне проектування АВК-3 - програмний комплекс для автоматизованого випуску кошторисно-ресурсної документації 4.1. Загальна частина 4.2. Основні поняття в АВК-5 4.3. Кошторисні документи 4.3.1. Список будівництв 4.3.2. Об'єкти будівництва 4.3.3. Список об'єктів будівництва 4.3.4. Список локальних кошторисів об'єкта 4.3.4. Корегування локального кошторису 4.4. Нормативно-довідкова інформація (НСИ) 5. Засоби обробки текстової документації 5.1. Призначення та класифікація текстових редакторів 5.2. Текстовий процесор MS Word 5.3. Режими перегляду документа в MS Word 5.4. Введення та редагування тексту 5.5. Форматування тексту 5.6. Створення й оформлення таблиць у MS Word 5.7. Вставка в текст документа рисунків 5.3. Форматування рисунків 5.4. Введення математичних формул і рівнянь 6. Застосування в автоматизованому проектуванні електронних таблиць 6.1. Характеристика Excel 6.2. Основне вікно Excel 6.3. Організація обчислень в Excel 6.4. Редагування в Excel 6.5. Створення графіків і діаграм засобами Excel 7. Сучасні системи математичної обробки інформації 7.1. Система MatLab фірми MathWork 7.2. Система MathCad фірми MathSoft 7.3. Система Maple фірми Maple Waterloo 7.4. Система Mathematica фірми Wolfram Research In 7.5. Склад системи MathCad 7.6. Поняття MathCad - документа 7.7. Особливості інтерфейсу користувача MathCad Література
Знання основ автоматизації проектування та вміння працювати із засобами САПР необхідне практично кожному інженеру-розробнику. Комп’ютерами насичені проектні підрозділи, конструкторські бюро та офіси. Установи, що ведуть розробки без САПР чи лише з малим відсотком їх використання, виявляються неконкурентноспроможними як через великі матеріальні та часові витрати, так і через невисоку якість проектів.
На сьогодні створено величезну кількість програмно-методичних комплексів для САПР із різним ступенем спеціалізації та прикладної орієнтації. У результаті автоматизація проектування стала необхідною складовою частиною підготовки інженерів різних спеціальностей; інженер, що не володіє знаннями та не вміє працювати в САПР, не може вважатися повноцінним спеціалістом.
Складність і великі розміри сучасних споруд, розмаїття та висока вартість будівельних матеріалів, різке скорочення термінів будівництва підвищили вимоги до якості проектної документації, а також до технічної й економічної обгрунтованості прийнятих проектних рішень. На відміну від практики минулих років, коли між закінченням проекту і початком будівництва, як правило, лежав значний часовий інтервал, протягом якого кожен більш-менш серйозний проект проходив через безліч експертиз і погоджень, зараз процеси проектування й будівництва йдуть практично паралельно.
У цих умовах інженер-проектувальник повинен досконало володіти прогресивними методами проектування, у тому числі знати та вміти використовувати у своїй практичній діяльності сучасні інформаційні технології. Програмне забезпечення різного призначення, бази даних, засоби обчислювальної техніки та зв'язку використовуються на всіх етапах життєвого циклу будинків і споруд — від архітектурного задуму й проектування до експлуатації готового об'єкта.
Персональний комп'ютер ліквідував існуючий бар'єр між проектувальником і програмним забезпеченням і став незамінним інструментом, без якого в наш час немислима робота інженера. У своїй практичній діяльності проектувальники використовують десятки найменувань програм практично з усіх розділів проектування. У першу чергу це програми, призначені для підготовки креслень, серед яких найбільш популярним є універсальний графічний редактор AutoCAD. У середовищі AutoCAD розроблені різні додатки, що дозволяють автоматизувати процес підготовки графічних матеріалів за всіма розділами проекту.
Активно використовуються в проектній практиці розрахункові та розрахунково-аналітичні програми. З їхньою допомогою виконуються міцнісні розрахунки відповідальних споруд, а також більшість перевірочних і розрахункових процедур при проектуванні елементів конструкцій. Основною перевагою таких програм є можливість виконання повного набору перевірок характеристик конструкції на відповідність діючим нормам проектування. Таким чином, сучасне програмне забезпечення реалізує найновіші методи проектування, засновані на поєднанні накопиченого досвіду, що міститься у традиційній конструктивній формі, із можливістю глибокого аналізу цих конструктивних рішень. Крім того, воно може бути використане в режимі реального часу, коли проектувальник негайно перевіряє свій задум і має можливість оперативного прийняття коригуючих рішень.
Навчити майбутнього фахівця таких методів роботи є дуже важливою частиною професійної підготовки. При цьому навчання доцільно будувати на базі сучасних промислових програмних розробок, які широко використовуються у проектній практиці, зокрема, ArchiCAD, SCAD, ЛІРА, МОНОМАХ.
При использовании материала ссылка на сайт Конспекта.Нет обязательна! (0.05 сек.)